F-O Room - гостьова книга видання "Футбол-Онлайн".

Від	Мій е-мейл:	Місто, Країна:

Зареєструвати нік \| Перевірити нік
Маю сказати:	< >>> Допомога для дописувачів <<<

Normal Translit Rus Translit Ukr

№1054, 2003-07-21 13:08:48 підтримати
Nebaba
Odessa, UA

2 Sinnfeiner
Я волів би у суперечці довкола Буряка узяти павзу. Нової інформації до роздумів немає, тому суперечка стає усе більш метафізичною. Далебі, дискусія про тренерський чинник иншою бути не може.
Стосовно тренерських якостей Мефодійовича, то я високої думки про них. Навіть, коли команда під його керівництвом з ненайгіршим у лізі складом залишала українську „вишку”. Цікаво, що й миколаївські уболівальники не вішали на нього усіх собак. Себто повелися зі своїм земляком значно гречніше, аніж мої земляки з тренером, який приніс їм найбільші успіхи в історії ВОБли.
Я не знаю, як виглядали б за таких обставин ТРИЗУБІ під орудою Кучеревського, але певен, що посада тренера „Дніпра” є не менш вагомою. Ми здійснили справжній прорив в національному футболі, коли з’явилася команда, здатна зробити виклик нашому безперечному історичному лідерові. Гадаю, що не менший поступ був би, якщо б число таких команд збільшилося до трьох. Щоправда, особливості національного футболу такі, що виклик треба кидати не лише на футбольному полі, а бути спроможним опонувати у ФФУ, ПФЛ, заручитися серйозною політичною підтримкою. Тому за сьогоднішніх умов моя постперебудовна мрія про першість із шістьмома ґрандами виглядає фантазійною. Стабільність успіхів наших клубів в еврокубках (півфінал ЛЧ у щурів чи груповий турнір у кротів) можна досягти лише тоді, коли ґранди матимуть право на павзу для своїх успіхів. А насьогодні: який би спад чи зміна покоління не відбувалася в ДК – ми знаємо, що сьогодні їм за будь-якого випадку ґарантоване мінімум друге місце, а, отже, і старт у ЛЧ. Тому не будучи особисто фаном ваших карасів, я, проте, щиро бажаю їм втрутитися у боротьбу нашого лідерського дуету.
Проблема Буряка постає в контексті перспектив нашої збірної. Шанси Велінґтона обіграти еспанців були б значно вищі, якби від’ємний чинник (слабкий коуч) хоч трохи б нівелювався иншими чинниками. Роль „Дніпра”, котрий має лише одного леґіонера у своєму складі, тут надважлива. Доки імітується декларована керівництвом ФФУ квота на леґіонерів, доки ми слухаємо байки про те, що шанси Мелащенка й Мілевського заграти в основі, а отже, отримати шанс потрапити до сонму ТРИЗУБИХ вищі, коли вони сидять на підміні (це називається леґіонери створюють здорову конкуренцію і сприяють зростанню нашого футболу), доти „експеримент Кучеревського” гратиме, можливо, вирішальну роль у здобутках збУ.
(Щоби уникнути безпідставних закидів, заризикую конкретніше висловитися з приводу леґіонерської теми. Я високо ціную бомбандирські досягнення Шацьких, проте, нагадаю, що коли він зазнав важкої травми, то „отряд нє замєтіл потєрі бойца” – настільки легко і моментально Мелаха замінив узбецького лева в лінії атаки. Хто має доступ до НТВ+футбол, той міг протягом цього місяця переглянути ігри динамівців в ЛЧ 1999/2000 проти „Лаціо” та „Баєра”. Згадайте, яким нульовим там був динамівський бомбардир! Чи не в тому причина сьогоднішніх успіхів Максима, що, попри все, йому дали можливість „вбитися в пір’я” (рос. аналог „заматєрєть”), себто довіряли. Чи став би лідером атак ШД той таки Бєлік, якби підміняв здорового Агахову? Чи виглядав би сьогодні ніґерієць краще Бєліка? Не знаю. Але пам’ятаючи, що „у кожного Наполеона є своє Ватерлоо”©, можу згадати безпорадного Джульку проти „Борусії”.)
А наразі Мелащенко конкурує в дублі. Ось і „Металісту” забив (в Харкові грав на наступний день після того, як вийшов на заміну в Одесі). Ви вірите, що харківсьский гокей (принаймні, за рахунком) допоможе Олександрові набути колишньої форми? Зізнаюсь, я дуже хотів би бачити його в „Дніпрі” (хоча сам Мелаха, напевне, цього хотів би значно менше). Проте, він один-в-один повторює долю О.Венглинського в ДК.
У збірній є куча позицій, котрі потребують підсилення. Я хотів би від ЄМК, щоби ті, безперечно, талановиті гравці, котрі сьогодні роблять гру в „Дніпрі”, змогли швидко й органічно влитися до лав ТРИЗУБИХ, значно посиливши її гру. Я не так часто маю можливість спостерігати гру дніпрян, проте, з інтересом слідкую за грою тих, хто міг би спробувати себе в національній команді. До таких би я відніс насамперед Єзерського й Венглинського, а також Назаренка, Матюхіна, Мороза й Ротаня. Останній вразив мене з першого ж разу своїм баченням поля і нестандартними пасами ще у серпні 2000 року, коли я принагідно завітав на матч ЦСКА-„Дніпро”. Відтоді я дуже йому симпатизую.

P.S. Завдяки ен-те-вешному каналу я мав змогу двічі переглянути матч „Дніпро”-„Карпати”. Попри очевидні негаразди в організації гри у львівських овець, гру Венглинського я готовий визнати видатною. Його дії наштовхнули мене на висунення певних вельми контраверсійних теорій, проте, боюсь, що затишшя на ФО-румі не дасть змоги переконати мене в їх надуманості.

Показати вибрані повідомлення>>>