Футбол-онлайн Ф-О на Facebook
Від   Мій е-мейл: Місто, Країна:
 
Зареєструвати нік | Перевірити нік
Маю сказати: < >>> Допомога для дописувачів <<<
Normal Translit Rus Translit Ukr           

Пошук:  повідомлення № автор що містять
Відображення:  Сторінка по    ( в т.ч. приховані)


№157823, 2017-12-11 17:29:04  підтримати
DmP

цікаво, до якого відсотка західних правлячих та медійних еліт це дійшло.
Ну ясно що не саме цей текст - а цей напрямок думок.

https://www.underminers.info/publication...
( https://www.facebook.com/babchenkoa/post... )

начальник Генштаба ВС России Валерий Герасимов опубликовал в отраслевом еженедельнике «Военно-промышленный курьер» статью «Ценность науки в предвидении». В ней он рассуждает о так называемой «теории хаоса», суть которой сводится к тому, что военные действия - лишь заключительная часть новой гибридной войны. А основная её часть - расшатывание ситуации.


№157822, 2017-12-10 23:11:33  підтримати
торео

olma
#...819

Джуніор завжди дивує своїм вибором. Чекати на нормального тренера в Динамо важко. Хто був після ВВЛ?
Вернидуб, мабуть, і дешевше був би.
Хоча не знаю внутрішню інформацію про Вернидуба, може є нюанси. Але Зорю зліпив із дерева
№157821, 2017-12-09 17:11:14  підтримати
Alex_71

В порядке информации. Вчера обнаружил, что прямые трансляции Бундеслиги, Серии А и Лиги I (Франция) можно смотреть в Украине через сервис Megogo. Бундеслига с русским комментарием с канала Сетанта, Франция с украинским Серия А еще не видел. В HD качестве на компьютерах Смарт ТВ и мобильных девайсах. Кому интересно - смотрите. Не реклама :-)
№157820, 2017-12-09 11:19:56  підтримати
синпод

Когда я говорил о качественной журналистике "Нью-Йорк Таймс", я имел в виду очень простую вещь. Это солидная газета, которая как правило не публикует непроверенные данные (как правило! Да, бывают исключения и связанные с ними скандалы).

"Качественность", в том смысле, что я в него вкладываю, вовсе не означает "нейтральность" или "неангажированность". Разумеется, Нью-Йорк Таймс - левая. Как и "Вашингтон Пост", и СНН, и ББС и многие-многие другие. Их заангажированность заключается в подборе материалов либеральной (европейцы сказали бы социал-демократической) направленности.

Но эта идеологическая направленность не превращает их в "жёлтую прессу", которой вообще нельзя доверять. То есть факты, которые они излагают, как правило правдивы. Надо только следить за руками, то бишь за интерпретацией этих фактов. И понимать, что подбор этих фактов тоже не случаен.

Ровно то же самое можно сказать и о солидных консервативных изданиях. С факт-чекингом всё в порядке, но к интерпретации фактов и подбору материала надо относится критически.

Мне кажется, что объективность прессы обеспечивается не тем, что каждое издание не имеет идеологических предпочтений и каждый журналист нейтрален. Совсем не этим. А тем, что есть множество самых разнообразных средств массовой информации, по всему спектру мнений: от крайне левых до крайне правых.

P.S. Вот, кстати, любопытное исследование Pew Research о политической ориентации наиболее популярных средств масс-медиа: http://www.journalism.org/2014/10/21/pol...

Жаль, что в список не попали очень неплохие издания: "The Atlantic" (умеренно левый) и "National Review" (умеренно правый).
№157819, 2017-12-09 10:32:48  підтримати
olma

Якщо брати не експертну аналітику, а звичайну журналістику -репортерську або новинкарську - то стандарти BBC рулять. Читаю зазвичай українську версію. Подача новин проста, небагатослівна,, описи героїв тієї чи іншої новини відносно нейтральні. Українська мова на високому рівні.

"А якби Вернидуба, да в Динамо?". Можна і Вернидуба, в принципі там, бачиш, молодь підтягується, і може Динамо ще за Хацкевича адаптується в нової ситуації в українському футболі і виграє чемпіонат (2019). Шахтар певно кілька бразильців продасть після весни. Подивимося
№157818, 2017-12-08 22:54:39  підтримати
торео

А якби Вернидуба, да в Динамо?
№157817, 2017-12-08 17:51:39  підтримати
kot23, * kot23(at)mail.ua 
З самовигнання

На жаль, я не можу назвати жодного видання, яке в цілому можна було б назвати взірцем хорошої журналістики. (Звичайно, критеріїї "хорошої журналістики" у значній мірі суб'єктивні). Однак, навіть у купі гною іноді можна знайти перлину. Навіть в газеті Правда бували хороші статті. Я хочу сказати, що можна говорити про окремі статті, а не про видання в цілому.


№157816, 2017-12-07 23:12:14  підтримати
olma

Добре. А що, на вашу думку претендує на якісну журналістику: BBC? NYT, The Guardian, CNN, Huffington Post?

Чи весь світ бардак, а баби ....ді? Для мене теж все не однозначно. :)
№157815, 2017-12-07 15:57:33  підтримати
kot23, * kot23(at)mail.ua 
З самовигнання

Синпод

NYT мало відрізняється від газети "Правда" застойних часів. От тільки товста і реклами багато. Так само багато підписувачів і читачів. От тільки Газета Правда вправляла, що комунізм - це коли влада належить комуністам. А NYT, що демократія - коли влада належить демократам.

NYT не просто заангажова. Важко знайти зовсім неупереджену журналістику, тут я з тобою згоден. Але NYT - заіделогізована газета, а це, вибачай, дещо інше. І саме в цьому вона мало відрізняється від Правди.
№157814, 2017-12-07 14:18:09  підтримати
синпод

"Нью-Йорк Таймс" - очень качественная журналистика. Заангажированная? Ну конечно же! В той же степени, что и серьёзные издания противоположного направления: "National Review" и "The Wall Street Journal". Качественная заангажированная журналистика.

А вы какой ждёте? Беспристрастной? Совсем беспристрастной, полностью нейтральной? Тогда вам, мечтателям, на курсы человеческой психологии.

Не будем вам ни беспристрастной журналистики, ни полностью объективных экспертов. Никогда не будет. Ибо человек пристрастен по определению.

Не нравится? Ну извините. Найдите себе другой глобус...
№157813, 2017-12-06 22:50:42  підтримати
olma

№157808, 2017-12-05 23:02:40 підтримати
kot23, * kot23(at)mail.ua
----
Кількість підписників, які платять за товстезне друковане видання небульварного характеру, і за електронні версії НЙТ, щоб перечитати ці лонгріди з компутера або планшета - є певним результатом. І НЙТ має все ж таки певні стандарти і престиж, хоча трапляються "факапи", зокрема, факт, коли журналіст сидів вдома в Америці, а робив репортажі з конфлікту на Бл. Сході і НЙТ цей bullshit друкувала.

На підтримку своєї думки, що там журналізм досить якісний - притягну сюда невеличкий сюжет від московської журналістки, не важливо хто вона. Займається ресторанними оглядами і сама є ресторатором:

"В сентябре в журнале New Yorker вышла замечательная статья Pete Wells Has His Knives Out («Пит Уэллс вынимает ножи»; «нож наружу» — идиома, по смыслу совпадающая с русской «с саблей наголо») — огромный 50-страничный труд о работе критика, который ведет ресторанную колонку в The New York Times. Трехзвездочный мишленовский Per Se Томаса Келлера, который в 2011-м имел самый высокий рейтинг NYT — четыре звезды, Уэллс в 2016-м понизил до двух и назвал худшим по соотношению «цена-качество».

Прежде чем вынести свой приговор, Уэллс посетил заведение трижды. Уже в первый раз многое не понравилось: из ресторана будто бы ушла жизнь. Интересно, как Пит описывает блюда. Он вообще избегает оценочных эпитетов, всякий раз подробно перечисляет ингредиенты, размышляет об их сочетаемости, о том, сделал ли шеф какой-то новый шаг по отношению к себе вчерашнему. Я читала много статей Уэллса и каждый раз поражалась: он помнит, что очередной герой колонки, даже не такой известный шеф, как Келлер, делал десять лет назад, и что в это время делали его коллеги, и как все это соотносилось с тем, что происходило в гастрономическом мире.

Так вот, за первый визит в Per Se с друзьями счет составил $3 тыс. Критик заплатил, заметив, что $175 за прибавку трюфеля к банальному ризотто — просто издевательство. Потребовалось еще два визита, чтобы разобраться: ведь такие большие деньги люди должны платить за действительно стоящие вещи. Келлер не смог оспорить вердикт NYT, сказал, что сделает для исправления все возможное. Уэллс всегда подписывает статьи своим именем, приходит в рестораны без предупреждения, резервируя места на своих друзей, он старается менять облик, чтобы его хоть не сразу узнавали, избегает знакомства с шефами, чтобы никакие личные чувства не помешали объективности. Точно так же работает другой известный американский гастрономический обозреватель Джонатан Голд, который в 2007-м даже получил за свои фуд-эссе Пулитцеровскую премию.

Может ли подобное когда-то быть у нас? Наверное, для этого должно измениться многое, если не все."

https://www.kommersant.ru/doc/3157138



№157812, 2017-12-06 18:27:47  підтримати
kot23, * kot23(at)mail.ua 
З самовигнання

DmP

То був жарт, якщо ти не зрозумів.
№157811, 2017-12-06 17:20:29  підтримати
DmP

№157810, kot23,
не для підримання тренду - а просто за власним розумінням категорично не згоден з запропонованою хибою виключеного третього (вона ж фальшива дилемма):
"оскільки ми не погоджуємося, то або не дУрні, або не збираємося шкуру дерти."
навіть не хочеться розгортати чому
№157810, 2017-12-06 16:28:00  підтримати
kot23, * kot23(at)mail.ua 
З самовигнання

DmP

***я так і думав, що ми категорично не домовимось геть по всіх пунктах***

По факту - так, поки що не домовились. Хоча, мені здається, не по всіх пунктах, а лише по "експертній парадигмі". :)

Однак, є і позитивний результат: оскільки ми не погоджуємося, то або не дУрні, або не збираємося шкуру дерти. :)
№157809, 2017-12-06 10:26:13  підтримати
DmP

kot23, я так і думав, що ми категорично не домовимось геть по всіх пунктах які були озвучені спочатку, з"явились в процесі обговорення та ймовірно або неймовірно з"являться в подальшому.
№157808, 2017-12-05 23:02:40  підтримати
kot23, * kot23(at)mail.ua 
З самовигнання

olma (№157806)

*** і друковані медіа, що спеціалізувалися на якісній журналістики, здається, цю кризу подолали. NYT приміром має гарну аудиторію і підписників. ***

Ти що, і справді вважаєш, що NYT є прикладом гарної журналістики? А в якості доказу приводиш наявність читачів та підписників? Ні, ти серйозно????

№157807, 2017-12-05 22:58:05  підтримати
kot23, * kot23(at)mail.ua 
З самовигнання

№157805, 2017-12-05 21:59:42 підтримати
DmP

***№157804, kot23
"Головна проблема "експертної парадигми" - це вибір експерта. " - безсумнівно так.
Але "звалювати відповідальність зі своїх плечей" - категорично не так.

"вибір експерта" - це по суті делегування. ***

Делегування? А як не-експерт Голопупенко визначить, кому саме делегувати? Ти сам протиріччя не бачиш? Як не-експерт може визначити, хто перед ним, експерт, чи шахрай?

Ну от, уяви, ти у 15 столітті, на площі на камінь виліз Джордано, і теревенить про те, що земля - це велика кругла каменюка, яка несеться у порожнечі, увесь час падає на сонце і ніколи не впаде. Все це протиречить твоєму життєвому досвіду. А з іншої сторони виступають поважні мужі, ієрархи церкви, члени самої святої інквізиції і запевняють, що твій життєвий досвід не бреше, що земля плоска, що нікуди вона не несеться, що сонце обігає землю і т.д. То який ти зробиш висновок? Що може тебе примусити "делегувати" (а що саме делегувати? свій світогляд?) Джордано, а не ієрархам? Хто виглядає еспертом, а хто - шахраєм?




***Обрати когось з гарним відчуттям справедливості та мудрим - і обрати суддєю.
Обрати когось з гарним стратегічним мисленням - і обрати гетьманом.
Обрати того, хто здається більш здатним до обліку - і призначити бухгалтером.
Обрати того, хто здається найбільш відповідним певним критеріям - і призначити тренером своєї футбольної команди... ***

Як ти дізнаєшся, що у цього козака стратегічне мислення? Адже він гетьманом не був! Ти, мабуть знаєш про закони Паркінсона і про принцип Пітера? Може, той козак зі "стратегічним мисленням" вже досяг своєї стелі? Як ти дізнаєщся, що той є добрим обліковцем? Може, він добре вміє прикишенювати і прикривати це?

Виходить, що для того, щоб вибрати "експерта", тобі самому треба бути експертом по робленню вибору.
Чи знову будеш вибирати "експерта", до якого будеш прислухатись?

Цей ланцюжок не має кінця. І ми по ньому зайшли вже дуже далеко від того, звідки починали: що соціальні мережі сприяють поляризації суспільства.
№157806, 2017-12-05 22:19:39  підтримати
olma

Крім питання кого вважати експертом, а кого ні, постає питання попиту населення на експертські знання і експертні оцінки в майбутньому. Ясна річ, що для деяких організацій експерти або висококласні спеціалісти (консультанти) будуть завжди мати попит. Але чи це буде працювати, і чи не погіршиться якість експертизи, якщо експерт буде постійно писати або коментувати в ЗМІ для широкого загалу?

Дизрупція чи підривні інновації в інформаційній сфері ведуть до зміни у способах створення і споживання, обміну інформації. Тож розмиваються традиційні цінності в цій галузі.

7-10 років тому тривала гаряча дискусія про занепад друкованих мас-медіа, а отже про занепад якісної журналістики. Якось воно мутирувало і еволюціонувало, і друковані медіа, що спеціалізувалися на якісній журналістики, здається, цю кризу подолали. NYT приміром має гарну аудиторію і підписників. Тепер голосно заявила про себе нова криза, пов"язана з фейк-ньюсами і маніпуляцією в соцмережах (ботоферми росіян, тощо).

№157805, 2017-12-05 21:59:42  підтримати
DmP

№157804, kot23
"Головна проблема "експертної парадигми" - це вибір експерта. " - безсумнівно так.
Але "звалювати відповідальність зі своїх плечей" - категорично не так.

"вибір експерта" - це по суті делегування.
Обрати когось з гарним відчуттям справедливості та мудрим - і обрати суддєю.
Обрати когось з гарним стратегічним мисленням - і обрати гетьманом.
Обрати того, хто здається більш здатним до обліку - і призначити бухгалтером.
Обрати того, хто здається найбільш відповідним певним критеріям - і призначити тренером своєї футбольної команди...
і тд і тп.
Аж до того, щоб обрати хто може краще зробити зачіску і піти стригтись саме до нього.
Весь розподіл праці стоїть на вмінні визначати експерта та йому довіритись (довіряти і перевіряти, але прешочергово таки довіряти).

доречі за класикою коли щось комусь делегується - то делегуються повноваження але не відповідальність. Відповідальність в будь-якому випадку залишається за тим, хто обирає, кому делегувати (= довірити)
№157804, 2017-12-05 20:52:45  підтримати
kot23, * kot23(at)mail.ua 
З самовигнання

DmP (157803)

Можна на "ти", здається, так раніше і було, чому раптом така офіційність?

Наскільки я зрозумів, ти зі мною не погодився, отже, ти або не дурень, або не збираєшся зідрати з мене шкіру. :)

Головна проблема "експертної парадигми" - це вибір експерта.

От уявімо, що ми живемо десь у 15 столітті. Якийсь Джордано чи Галілео заявляють крамольну річ: земля кругла, ще й обертається навколо сонця. У той час, як усі експерти кажуть, що земля плоска. Виходячи з експертної парадигми, обидва заслуговують вогнища.

Думаєш, за великим рахунком щось змінилося?

Експерт знає лише те, що знає. Однак, його знання може бути помилковим. Опиратися на думку експерта - це прирікати себе на вторинність і звалювати відповідальність зі своїх плечей. Думка зрозуміла? Щось на зразок: Експерт віщає, а піпл хАває
№157803, 2017-12-05 19:38:54  підтримати
DmP

№157802, kot23,
Ваші "Декілька афоризмів стосовно "експертної парадигми"" - це якщо не стьоб над експертами в лапках при визнанні того, що справжні експерти таки існують - то це просто жахлива річ для цивілізації. Яка стоїть на довірі і вмінні обирати, кому довіряти (і акцептувати їх пропозиції) а кому не довіряти.
Якщо не обирати, кому довіряти (зза невміння обирати чи таки взагалі зза категоричної відсутності тих, кому можна довіритись) - то це все, капець. Зростання ентропії і смерть фахової спеціалізації.
Залишиться тільки натуральне господарство
№157802, 2017-12-05 16:22:59  підтримати
kot23, * kot23(at)mail.ua 
З самовигнання

Bread

Welcome back!
Давненько тебе тут не було!

Декілька афоризмів стосовно "експертної парадигми":

Експерт — це людина, яка більше не думає; вона знає.
Кін Габбарт.

Експерт — це людина, яка знає все більше й більше про все менше й менше.
Ніколас БАТЛЕР

Експерт — це людина, яка вміє не робити дрібних помилок під час здійснення великих.
Benjamіn Stolberg

Якщо консультуватись з достатньою кількістю експертів, можна підтвердити будь-яку теорію.
Невідомий автор

Ерудит - це людина, яка знає дуже мало про все; Експерт це людина, яка знає все про дуже мало.

І ще один, вже не про експертів:

Людина, яка згодна із усім що ви говорите, або дурень, або готується здерти з вас шкіру.
Кін Хаббард


№157801, 2017-12-05 12:15:19  підтримати
Bread

синпод (№157797)

Это очень верное суждение.
И его еще можно развить следующим - эксперт в какой-то одной области уже не обязательно является экспертом даже в смежной области и, скорее всего, отнюдь не является экспертом в какой-то отдаленной области. Но при этом в сознании массовой аудитории он вполне может восприниматься экспертом вообще, в широком смысле. Особенно если у него подвешен язык. Захватив аудиторию тем, в чем он эксперт, он может затем рассуждать обо всем на свете - и благодарная аудитория будет все это принимать без особого критического анализа.

И, тем не менее, правда в том, что альтернативой этому является ситуация, которую мы имеем сейчас. А именно, когда инфоцентрами, т.н. "лидерами мнений" становятся люди, которые не являются экспертами в чем-либо вообще. Или, скажем, являются экспертами, но не в том, о чем они рассуждают, а в том, как добиться популярности и стать "лидером мнений" в нынешней парадигме. Качество такого "эксперта" равносильно качеству политика, приобретающего популярность красивой прической, осанкой, продуманными жестами и интонациями, т.е., актерскими данными. Такой политик может быть хорошим актером, но как это связано с его способностью чем-либо управлять, что-либо создавать? Примерно никак.
Поэтому нынешняя парадигма неприемлема в принципе.

Парадигма, где лидерами мнений являются эксперты, не идеальна. Ее можно стараться улучшать, борясь за то, чтобы эксперты судили только о том, в чем они эксперты. Но все равно останется верным то, что сказано в (№157797).

Однако, у такой ситуации есть неоспоримое преимущество перед "неэкспертной" парадигмой. Эксперт, даже если он тенденциозен, ограничен экспертной областью. Он не может говорить полный бред, по крайней мере, часто, иначе быстро потеряет позицию эксперта. Поэтому его мнение, даже если оно тенденциозно, останется в рамках разумного и допустимого. Возможно, оно будет не наилучшим, но оно, как правило, все равно будет приемлемым.
В "неэкспертной" же парадигме нет никаких границ. "Лидер мнений" может высказывать любой бред, который только посетит его воображение или, допустим, который его попросят высказать за соответствующее вознаграждение. При условии должной артистичности (что подразумевает его статус лидера мнений), этот бред будет употреблен его аудиторией, не способной к критическому анализу. И на этом, собственно, все.

Это не только позволяет внедрять в массы любые мессаджи, независимо от того, насколько они состоятельны с любой точки зрения. Параллельно это же размывает, скажем так, информационную целостность общества. Общество делится по интересам, причем, притягиваясь к крайним полюсам этих интересов. На полюсах сидят "лидеры мнений" и генерируют мессаджи любого градуса и качества. Людям импонируют те "лидеры мнений", которые им нравятся за артистизм или за приятную им точку зрения. К остальным же (а равно и к их аудитории) появляется тотальное недоверие. Причем, оно вполне оправдано - на других полюсах сидят такие же псевдо-эксперты и качество их мессаджей так же не выдерживает никакой критики. Также есть прослойка людей, которые не доверяют никому в принципе, просто потому что кому в этих условиях можно доверять.
Атмосфера тотального недоверия, где все против всех. Она существует даже не отчасти, а во многом благодаря тому, что "лидером мнений" может стать каждая кухарка. Которая потом рассуждает о космических вопросах, о которых чтобы судить экспертно профессионалам приходится учиться 30+ лет, и большинство так и не достигают вершин знания, на которых обитают настоящие эксперты.


DmP (№157800)

"Стандарты ВВС" - это, действительно, очень условно. Правда в том, что современные медиа-бренды не соответствуют заявляемым стандартам во многих и многих случаях. Правда так же и в том, что журналисты - не эксперты. И при этом, именно они являются источниками информации, через них и редакторов преломляется вся информация. Есть, конечно, отдельные программы, которые делаются либо экспертами либо с должным вниманием к экспертному мнению (типа передач BBC о природе). Но новостные передачи и каналы все страдают низким уровнем экспертности. Что, в принципе, понятно - "новости" это такой жанр, что если его перегрузить экспертными мнениями, то никто их смотреть не будет. Поэтому все делается кратко, четко, ярко, красочно... и некорректно (в диапазоне он "слегка" до "наоборот" и даже дальше).
№157800, 2017-12-04 11:55:19  підтримати
DmP

№157799, olma
не думаю що все настільки просто (мова про "Консьюмтариат ведется за односторонними медиа .... А нетократы сами определяют свое жизненное пространство ... в общем отделяют правильную информацию от ненужной.")

проблема переважно в нетократах. Які ще не еволюціювали до того, щоб в масі своїй мати механізми розпізнавання правдивої і неупереджено поданої інфо. Умовно кажучи - "стандарти ВВС" більш-менш уявно як можуть підтримуватись на рівні порівняно великих медійних брендів. І читач, обравши собі відповідний медійний бренд (чи декілька брендів), має певні гарантії щодо відповідним чином перевіреної інфо.
Коли ж мова йде про мільйони небрендованих блогерів, які виділяються серед інших переважно кількістю лайків (не ясно ким поставлених) - то хз, хто з них яких стандартів дотримується і хто попав в локатор "нетократа".
наочно та розгорнуто - див The Newsroom, s03 ep 4 (якщо не помиляюсь з номером того епізоду дивлячись на коротке лібрето в Episode List)
№157799, 2017-12-03 14:50:29  підтримати
olma

На початку 2000-х розголосу набула книжка шведів Alexander Bard, Jan S&#246;derqvist: The New Power Elite and Life After Capitalism (originally published in Swedish in 2000).

Я, на жаль, так її не прочитав. Але буквально вчора напотикнувся на згадку про неї.

Московський музикант і власник лейбла Олег Нестеров («Мегаполис»)

"Нестеров: Это все неплохо коррелируется с идеей Александра Барда по поводу нового нетократического общества. Это наш коллега-музыкант из Швеции, известный по группе Army of Lovers. Он же еще и философ, экономист. В 1999-м он написал свой труд «Nетократия», в котором рассказал о том, что новое общество будет состоять из двух основных классов — нетократического и консьюмтариата.

Консьюмтариат ведется за односторонними медиа — и очень точечно и дозировано потребляет культуру. А нетократы сами определяют свое жизненное пространство, они охотятся за музыкой, за местами обитания, за едой, в общем отделяют правильную информацию от ненужной.

Так что есть два варианта, как спастись от потока. Либо налево, либо направо. Это, кстати, лично мне сильно поправило голову. В какой-то момент, говоря о технологиях и о маркетинге, я понял, что либо ты играешь в одну игру, либо ты играешь в абсолютно другую".

https://meduza.io/feature/2017/12/02/kak...


Показати вибрані повідомлення>>>
Пошук:  повідомлення № автор що містять
Відображення:  Сторінка по    ( в т.ч. приховані)

Copyright (c) Graf de Robot, 2002-2003. All Rights Reserved.

       головна карта сайту поштова скринька Сайт: Graf de Robot, Pervak, Vladimir
Администрирование: DmP, Graf de Robot
© football-online.com.ua 2001-2010