F-O Room - гостьова книга видання "Футбол-Онлайн".

Від	Мій е-мейл:	Місто, Країна:

Зареєструвати нік \| Перевірити нік
Маю сказати:	< >>> Допомога для дописувачів <<<

Normal Translit Rus Translit Ukr

№1040, 2003-07-19 16:34:38 підтримати
Nebaba
Odessa, UA

Я вижу заседание стихийно продолжается © „Гараж”

Дозвольте і свої 5 коп. по „справі Маркевича”.

Зрозуміло, що інтерв’ю п.Мирона усього лише претекст для поновлення перестарілої суперечки (нової інформації, а, відтак, і нових аргументів бракує) з приводу нинішнього коуча збірної. Звичайно ж, Мирон Богданович, як і будь-хто, має право висловити своє бачення і має право обирати спосіб висловлювання. Инша річ – воно складається з із суджень, які практично неможливо об’єктивувати. Надто широкий зміст можна вкласти в його слова. Напр., після фіяско в Дортмунді, для декого стала очевидною необхідність будувати практично нову команду, а не намагатися латати стару. Відтак, слова Маркевича – це заохочення до більш рішучого хірургічного втручання. Як вам така інтерпретація? Ні в які ворота? Проте, вона має не менш об’єктивний статус, ніж інші.
Десь наприпочатку цього місяця я намагався показати на прикладі однієї резонансної статті практичну неможливість дискусії з некоректними аргументами. Усе сказане Маркевичем надається до будь-якої інтерпретації, позаяк за жанром воно відрізняється від „кімнатних” дискусій.
Не дивно, що Мирон Богданович швидко привів опонентів на ФО-румі до віртуального „мочилова” семіотиків з семіологами.
Знову звернуся до себе, коханого, і ризикну ще раз запропонувати: усім, хто „за” і „проти” Незбагненного Лео (дай Б_г йому ще 50 років тренувати ТРИЗУБИХ) – роз’єднаймо теми:
1) Прагматична. Буряк ще чинний коуч збУ – тож він потребує Вашої конструктивної критики (і порад, якщо завгодно);
2) Фентезі. Для тих, хто хоче помріяти про збУ через 50 років (див.вище).
Гадаю, що таким чином ми зможемо перевести ці „вічні” дискусії в плідне річище.

2 Пан.Евгений
Можливо, мені варто було й промовчати, але все таки наважуся висловитися. Єдине, що мене вибачає, то це Ваша некоректність – звинуватити людину в непорядності і відмовити їй у праві відповісти.

„Лучший способ в споре – занять позицию такого себе дурачка, который воспринимает все только буквально”.
Якби я як людина, що не має дотичности до славної філологічної науки заявив, що не бачу різниці між смислом і семантикою, значенням і сенсом, то це б означало, що шановний vvz зі своїм слововжитком трохи перебрав, оскільки я не вловлюю вузькофахові нюанси. Проте, якщо людина кладе на терези як аргумент 1 кг дисертації з даного фаху і при цьому намагається зайняти „позицию такого себе дурачка”, заявляючи про цілковиту синонімічність понять, то чи не шукає він, у такому разі, кращу позицію у суперечці? Не сумніваюся, що vvz анітрохи не відкрив для Вас Гамерики, проте для того, щоби піддати дифамації опонента, Ви вдалися до прийому, який може бути зглядний лише для профана.

„Вы хоть поняли, что Вы возражаете совершенно не моему тезису, а каким-то своим, неизвестно как появившимся мыслям?”
Якщо опонент не(правильно) зрозумів Вашу тезу, себто сталася банальна ситуація „незбіжності перспектив” (опонент не зміг подивитися на речі Вашими очима, а отже, його власний механізм семіозису нетотожний Вашому), то, в нормальній дискусії, людина намагається додатковими семами прояснити суть тези. Якщо ж є бажання просто образити опонента, тоді з’являються тези про нездатність сабжа схопити „думку в усій її геніальності” („вы хоть поняли...”) „Вы полагаете, что такой способ ведения дискуссии можно назвать нормальным?”

„Кстати, на всякий случай напомню, что руководимые ММ «Карпаты», хотя и не занимали столь высокие места, как «Черноморец» и «Нива» Тернополь :-), регулярно драли лидера отечественного футбола – ДК, причем иногда по два раза за сезон. Полагаю, что Вам это безразлично, а вот для меня это факт гораздо более любопытный, чем некоторые наши «третьи» места в ЧУ”.
Щойно, Ви твердили про незіставність кваліфікації тренера і досягнень команд, які він тренував (очевидно, що на досягнення впливають й інші чинники), проте, „на всякий случай” вирішили таки порівняти… Тоді давайте не будемо пересмикувати. З четверга знаходжусь підо впливом „історичної” перемоги наших морських свинок над київськими щурами. Історичної, бо до цього Чудо в першостях України вигравало у ДК лише за тренерства Буряка (8 років тому) (перемагали і в Одесі, і в Києві). Хочу звернути увагу, що це були не випадкові поразки киян (ДК періодично дозволяє собі програти „Зірці”, „Карпатам”, „Волині”, донецькому „Металургу” (ще до того, як з ним почали рахуватися), навіть запорізьким „юристам”). Це були поразки в матчах з основним опонентом (Чудо тоді двічі вигравало „срібло”. „Бронзу” ЛеБу з Чудом не вигравав – то про які „наши «третьи» места в ЧУ” йдеться?). Навіть у той рік, коли ЧО залишав вищу ліґу, будучи глибоким аутсайдером, він дав бій ДК в Одесі 2:2. Я зовсім не хочу применшувати заслуг Маркевича і його „Карпат”, проте скажу, що для мене „гораздо более любопытный” інший факт. Дуже часто мені на очі траплялися інтерв’ю Маркевича, де він нарікає на низький рівень виконавців, яких має у своєму розпорядженні. Пам’ятаю його вислів про Покладка як гравця другої ліґи – після чергового свого повернення до „Карпат”, Маркевич запрошує до Львова Покладка з іншої команди. У Буряка в Одесі був зовсім інший підхід – він усіляко пхав „своїх” гравців до збірної (коли будучи коучем Чуда асистував Сабо). Пригадую розширений список кандидатів до збУ, надрукований в „Українському футболі” – „Чорноморець” вже валиться, а у списку представництво одеситів друге після ДК. Генадій Щекотилін, котрий зараз не потрапляє до основи ЧО, за Буряка розглядався як кандидат до збУ. Довіра Буряка-коуча Тризубих до Мусолітіна і Горшкова – це довіра до гравців, яких він „зробив”. Щоби не була настільки ідилічною картина – згадаю свій річної давнини постінґ на Стіні – там я закидав Бурякові ігнорування Сергія Ткаченка через їхні непорозуміння (так говорять). І посьогодні щиро вважаю, що у захисті збУ Ткаченко каші б не зіпсував.

„Я помню Вас давненько – еще по заливистому подвыву г-ну Небабе на «Стене», когда тот распереживался настолько, что стал обвинять меня не в том, что я говорил, а в том, что он сам себе напридумывал”.
Я особисто не пам’ятаю нашої з Вами пікіровки, а, отже, не можу і, головне, не хочу оспорювати Вашу, безперечно підставову, оцінку моєї персони. Хай так. Небаба – козел. Але я зовсім не знайомий з Valentyn’ом, ані особисто, ані заочно, хоча пам’ятаю, що колись критично реагував на його месагу про Прокопенка (можу помилятися). Але зараз не про це. З Вашого висловлювання випливає, що його позиція колись мала нещастя бути близькою до моєї, відтак це дає Вам право уподібнити сабжа собаці (суджу по „заливистому подвыву”). Це також, напевне, мусить свідчити про Вашу інтелектуальну вищість і готовність до коректної дискусії.

„И с тех пор меня не покидает ощущение, что Вас больше интересует не футбол как таковой и не украинский футбол в частности, а Вы сами и Ваше место в этом футболе, еще точнее – Ваша «незайманнисть»”.
Ваше „ощущение”, як на мене, може бути об’єктивоване у вигляді судового вироку – настільки безапеляційним і по-прокурорськи катеґоричним воно є. Якщо Ви не сприймаєте сабжа – ігноруйте його. Але навіщо ображати, виказуючи свої комплекси?

„Теперь относительно того, КАК был избран на пост главного Леонид Буряк”.
Навіть будучи викладеною в періодиці Ваша опінія не стала менш суб’єктивною. Ба більше, для мене особисто, те, що вона з’явилася в найбільш одіозному і в неменш заангажованому виданні є зайвим свідченням того, що обрання Буряка було особистим програшом Суркіса і останній чекає нагоди реваншуватися. Також, для мене особисто, не була новиною мужність, з якою Фоменко опонував Суркісу і його бажанню мати ручного тренера. Як на мене (все-все ІМХО), Буряк був очевидним фаворитом не лише у фахівців і не лише в рік обрання. Дозволю собі нагадати результати телефонного голосування у футбольній передачі, що її колись вів на „Ері” В.Щербачов. Після зняття Сабо глядачам було поставлене питання: „Кого ви хотіли б бачити на посаді тренера збірної?”. Буряк був названий першим (ще тоді), Лобановський – третім. Звичайно ж, не може бути й мови щодо репрезентативности того опитування, проте воно все ж таки щось таки відображало.

P.S. “Если я Вас оскорбил (в той мессаге или в этой) – простите великодушно. Кто я, действительно, такой, чтобы (и далее по тексту)…»

Показати вибрані повідомлення>>>