F-O Room - гостьова книга видання "Футбол-Онлайн".

Від	Мій е-мейл:	Місто, Країна:

Зареєструвати нік \| Перевірити нік
Маю сказати:	< >>> Допомога для дописувачів <<<

Normal Translit Rus Translit Ukr

№160785, 2021-03-30 22:53:58 підтримати
Ans

Давно не заходив, перечитав дописи, мабуть дуже запізнені, але все ж декілька коментарів. Про Лобановського і його "договірні" або "умовно договірні" нічиї. Це суцільне безглуздя. Задовго до ВВЛ існував такий термін - чемпіонський графік. У добре структурованаму чемпіонаті - це приблизно 75 відсотків. Програвати негарно, отже це половина перемог і половина нічиїх. Зрозуміло, що перемагати легше і доцільніше вдома, а на виїзді не завадить поберегти ноги. Тим більше за специфічного суддівства у Закавказзі та Середній Азії. Тим більше, що у ті роки не у всіх матчах була телетрансляція, не кажучи про відеозаписи. Всі до і після Лобановського грали у "виїздні" нічиї. Якби у турнірі враховулися лише перемоги була б інша модель. Щодо доробку Лобановського. Активна частина його карьєри пройшла за умов, коди гравціа дуже важко було мотивувати. Особливо на таку колективну і агресивну гру. Йому це вдалося, його команди не досягли перемог у КЧ та ЛЧ, почасти, як на мене, через невезіння. Але троє гравців, яких він підготував, здобули Золотий мяч. Порахуйте скільки загалом гравціа із Східної Європи здобували цей титул, коли це було, і хто з них досяг успіху саме у складі східноєвропейської команди, а не західних грандів. Спустошення та спад після гучних пермог неминучі, через це проходять всі. Лобановський, з огляду на реалії Союзу, витис майже максимум можливого.
Про ковід. Минув рік. Майже всі, хто не перехворів сам має знайомих, рідних та близьких, які перехворіли. Дехто помер не знати від чого, може від ковіду, може від сукупності інших хвороб на тлі ковіду. Я теж таких маю. Хтось переносить хворобу не помітивши, хтось важко і довго. Але, якщо пригадати свій досвід так було завжди і з всіма хворобами. Ковід тут не виняток. Летальність його поки що вища від старих і добре знайомих, але суттєво зменшилася. Менше стало психозу і панічних очікувань. Зрозуміло, що значна частина не захворіє і без щеплення, навіть не додержуючись жорсткої особистої гігієни, а ті хто сумлінно додержуватиметься правил безпеки, має добрі шанси не заразитися навіть в оточенні великої кількості хворих. інша справа, що прожити у стані безперервної відмобілизованості решту життя - дуже сумна перспектива. Може, хтось так жив завжди, але для більшості, мабуть, це неприйнятно. Тому будемо плисти по хвилях ковіду, поки усі хворобливі бруднулі повимирають, помірно охайні перехворіють, а педантичні чистюлі не перечекають ці смутні часи, дякуючи своїй послідовності

Показати вибрані повідомлення>>>